Як і навіщо занижують автомобілі

Тенденція на заниження дорожнього просвіту у звичайних, скажімо так, міських автомобілів прийшла зі спорту. Саме там вперше почали «балуватися» з кліренсом, виграючи тим самим дорогоцінні миті, яких може вистачити для перемоги. Першопрохідниками у цьому напрямі стали учасники кільцевих та ралійних перегонів, дрифту тощо. Але згодом зменшувати кліренс стали і поза спортом. Тобто там, де дорожнє полотно для цього, м’яко кажучи, не зовсім личить. То навіщо це потрібно?

Зміст

• Сфоткай, типу гонщик
• Типи підвісок
• Замість висновку

Сфоткай, типу гонщик

Як би це банально не звучало, але людям, які вирішили провести модернізацію своїх «сталевих коней», банально не вистачає уваги. Відповідно, боротися за «лайки» вони готові будь-якими підручними засобами. А якщо в розпорядженні є стара «Беха», «Субару» чи щось із вітчизняного «Пріорістого», то, як кажуть, сам бог велів. Вся справа у бажанні підвищеної уваги та відчуття власної крутості. Достатньо провести невеликий моніторинг груп у соцмережах, присвячених цьому напрямку, щоб у цьому переконатися. Цікаво, що мода зменшення кліренсу лише зміцнює свої позиції. І, як наслідок, з’явилося кілька стилів заниження автомобілів. Яскравий приклад, DUB чи Clean Look. Творці у цих жанрах намагаються звести нанівець дорожній просвіт. Про працездатність таких машин можна розмірковувати довго. Але одне точно — такі «дизайнерські» машини виглядають круто (якраз для фотосесії із серії «Сфоткай, типу гонщик»).

Зрозуміло, що захоплюватись чи критикувати занижені автомобілі – це вибір кожної окремо взятої людини. Тож якщо дуже хочеться стати володарем крутої тачки, чому б і ні? Але перш ніж відганяти свого коня до майстрів, варто розібратися в майбутніх метаморфозах самостійно. Це необхідно для розуміння того, як умовну «Пріору» перетворюють на стильну та модну «занижайку». Добре було б ще дати точну відповідь самому собі на запитання: “А навіщо це потрібно?” Просто ганяти містом, мріючи не напоротися на висушений кленовий листочок або спробувати свої сили в гонках? А потім розібратися з можливостями підвіски свого автомобіля.

Зрозуміло, що головними складовими підвіски є пружини (ресори) та амортизатори. Саме ресори відповідають за згладжування нерівностей дорожнього полотна та за висоту. Амортизатори пом’якшують коливання та їх конструкція дозволяє збільшити розмір пружин. Тому всі модернізації, пов’язані із зменшенням дорожнього просвіту, відбуватимуться саме із цими вузлами.

Типи підвісок

Отже, бюджетним варіантом є нерегульована підвіска. Вона (її ще називають «статичною») вирізняться певними показниками жорсткості та висоти, які залишаються незмінними. Нерегульовану підвіску можна зробити на замовлення у майстра, або придбати її в вже готовому вигляді.

Самостійно змінювати розмір пружин у підвісці (за відсутності навичок) не варто. Незважаючи на легкість операції, що здається, це не так. До того ж «колгосп» зазвичай призводить до швидкого зношування витків, що залишилися. При цьому вгадати, на скільки їх вистачить — неможливо. Це саме стосується і ресор.

Підвіска нерегульованого типу найкраще підходить для занижених машин, які пересуваються виключно в межах міста. У плюсах цього варіанта його щодо бюджетний цінник, що стосується і деталей, і робіт. За великим рахунком, майстру її просто ставить цю підвіску замість старої і не торкається додаткових налаштувань. Але останній пункт плавно перетворюється на мінус. Оскільки якщо щось у поведінці машини не сподобалося, доведеться вибирати нові комплектуючі.

Другий тип підвіски – гвинтова або “койловер”. Вона є регульована стійка у вигляді пружини, одягненої на амортизатор. На відміну від першого варіанту, “койловер” зручний тим, що з’являється можливість змінювати величину як кліренсу, так і жорсткості.

Гвинтова підвіска переміщає вниз або вгору опорну хащу пружини. У крайніх точках ці пружини стають або жорсткими (вгорі), або м’якими (відповідно, внизу). Зазвичай вибирається золота середина. Ось тільки в даному виконанні «койловер» стає дорожчим аналогом статичної підвіски і до того ж, майстру необхідно відрегулювати конструкцію після встановлення. Професіонали ж налаштовують гвинтову підвіску відразу за декількома параметрами. Тому її найчастіше можна зустріти або в автоспорті, дорогих варіантах тюнінгу.

Найзручнішим видом підвіски є пневматична, у якої в арсеналі є подушки з повітрям, компресор, клапани, ресивер та блок керування. Плюс цієї підвіски в тому, що за її допомогою можна змінювати кліренс за потребою. Ну а плавність ходу та комфорт – приємні доповнення. Мінус, за великим рахунком, лише один цінник.

Більшість преміальних позашляховиків та седанів оснащуються якраз пневматичною підвіскою. Причому висоту дорожнього просвіту можна виставляти навіть за допомогою смартфона під час руху автомобіля.

Ще є гідравлічна підвіска. Принцип її роботи такий самий, як і у пневматичної. Тільки замість повітря використовується гідравлічна олія. Зазвичай зустріти цей тип підвіски можна у лоурайдерах. Саме завдяки ній машини можуть і танцювати, і стрибати. Але щоб «навчити» свій автомобіль таким трюкам, доведеться викласти солідну суму. Окрім цього, знайти професіонала, який встановить гідравліку – справжня проблема. Та й запас міцності в неї. За великим рахунком, мінімальний.

Є, до речі, ще кілька варіантів, за допомогою яких можна «з’їсти» частину дорожнього просвіту. Причому обидва не вимагають змін до технічної складової. Можна, наприклад, поміняти стандартні диски на інші меншого діаметра з низькопрофільними шинами. Це дозволить забрати кілька міліметрів, а то й сантиметрів (залежно від машини). Інший варіант – перенесення точки кріплення підвіски або маточок. Але якісно зробити цю роботу може лише кваліфікований майстер. І візьме він за свою працю чимало.

Замість висновку

У наших реаліях занижені автомобілі, незважаючи на їх кількість, однаково виглядають дивовижно (якщо не безглуздо). Що у великих містах, що у дрібних часто замість доріг — напрямки. Тому про комфортну та безпечну (для машини та водія) їзду не йдеться. Пара-трійка центральних вулиць із гідним покриттям – слабкий аргумент на користь заниження. Тому таке поняття як «безпечна їзда» йде на другий план.

Як показує практика, досить невеликий вибоїни або колдобини, щоб розвернути днище автомобіля. Через якість доріг нівелюється і головний плюс — покращення керування, оскільки на низькій швидкості відчути це неможливо.